Головна Місячний календар Місячна астрологія Посівний календар Про сайт Полегшена версія

Сьогодні: 18-07-2018

6-й місячний день

Знак: Терези
Стихія: повітря



Розрахунки

Інший день:



Фаза: новий місяць



Око Відродження
<<попередня початок наступна>>

Ритуальна дія четверта

Ритуальна дія четверта - Коли я вперше приступився до освоєння четвертої ритуальної дії, - розповідав полковник, - вона здалася мені дуже складною. Однак через тиждень тренувань її виконання стала для мене справою такою ж простою, як і практика попередніх.

- Для виконання четвертої ритуальної дії потрібно сісти на підлогу, витягнувши перед собою прямі ноги зі ступнями, розташованими приблизно на ширині плечей. Випрямивши хребет, покладіть долоні із зімкнутими пальцями на підлогу з боків від сідниць. Пальці рук повинні бути при цьому спрямовані вперед. Опустіть голову вперед, притиснувши підборіддя до грудини.

- Після цього закиньте голову якнайдалі назад нагору, а потім - підніміть тулуб уперед до горизонтального положення. У кінцевій фазі стегна й тулуб повинні перебувати в одній горизонтальній площині, а гомілки й руки - розташовуватися вертикально, як ніжки стола. Досягши цього положення, потрібно на кілька секунд сильно напружити всі м`язи тіла, а потім - розслабитися й повернутися у вихідне положення із притиснутим до грудей підборіддям . Потім - повторити все спочатку.

- І тут ключовим аспектом є дихання. Спочатку потрібно видихнути. Піднімаючись і закидаючи голову - виконати глибокий плавний вдих. Під час напруження м`язів - затримати подих, і опускаючись - повністю видихнути. Під час відпочинку між повтореннями – потрібно зберігати незмінний ритм подиху.

- Перед тим, як я покинув монастир, - продовжував свою розповідь полковник, - лами-вчителі сказали мені, що я повинен передати отримане знання тим людям, які захочуть до нього прилучитися, але в жодному разі не перетворювати його в джерело власного збагачення. Це в точності відповідало тому, про що говорив мені колись лама Ки. Тому я вирішив якийсь час поїздити по Індії, і як експеримент провести заняття по практиці "Ока Відродження" для бажаючих - як індусів, так й англійців - у декількох більших містах. У перші ж дні занять із найпершими моїми учнями у мене виникла проблемою, вирішити яку я не міг. Учні - англійці й американці, яких було біля п`ятнадцяти чоловік, почали запитувати в мене, скільки вони повинні заплатити мені за навчання. Коли я сказав, що є людиною цілком забезпеченим і заняття проводжу зовсім не для того, щоб заробити, деякі з них просто перестали до мене приходити. Ті ж що залишились, не переставали вимагати, щоб я встановив розмір плати за навчання. Один літній джентльмен пояснив мені, що, займаючись у мене безкоштовно, він почуває себе боржником, і це викликає в нього постійне відчуття внутрішнього дискомфорту. Як було видно, таке ж почуття відчували й всі інші мої учні. Я перебував у глибокому замішанні, не уявляючи собі, як вирішити цю проблему, поки один раз, прогулюючись увечері по березі річки не побачив одного із учителів індуської йоги в оточенні учнів. І отут мене осинило - от у кого варто запитати як традиція дозволяє вирішити такого роду проблеми. Через одного з його учнів, що виступив у ролі перекладача, я звернувся до гуру - так називають в індії йогів-вчителів - і попросив мене просвітити. "Я бачу перед собою очі мудрої людини, - відповів гуру, - і мені незрозуміло, чому ти не можеш вирішити таку просту задачу. Твої вчителі веліли не перетворювати дане тобі знання в джерело збагачення, але хіба вони забороняли приймати плату за навчання від тих, хто дуже хоче заплатити? "Гуру-варта" або "гуру-дакшина" - так мудрі називають підношення, що вдячні учні приносять учителеві, щоб хоч якось заплатити за все, що він їм дає. І, якщо вчитель не приймає підношення, він або поступає несправедливо, або дає учневі зрозуміти, що той у чомусь не виправдав довіри і йому потрібно піти. Нехай кожний приносить те, що хоче, у такій кількості, у якій вважає за потрібне. Тим самим він перестане мучитися від відчуття невиплаченого боргу, задовольнивши свою потребу віддячити тебе співвідносно зі своїми можливостям і тому значенню, яке має для нього знання, що ти даєш. Як бачиш, все дуже просто. Така традиція, і нема чого її порушувати. Якщо ти вважаєш, що ти достойний віддавати людям те, чим володієш, ти повинен надати таке право й їм. Інакше виникне несправедливість, а всяка несправедливість так само згубно відбивається як на кармі вчителя так і на кармі учня. Тому що далеко не всім кармою дане право бути доброчинцями, карма ж благодіяти гідно - доля обраних". Я подякував гуру й з полегшенням повернувся до себе в номер готелю. З того дня проблема оплати перестала для мене існувати. Я ставив у класі вазу, куди будь-який бажаючий міг покласти те, що вважав за потрібне. І ніхто, навіть я, не знав, хто й скільки туди поклав. А гроші, які приносили мені мої учні, я використав для того, щоб оплачувати оренду приміщення, у якому проходили заняття.

- Повернемося, однак, до четвертої ритуальної дії, - сказав сер Генрі. - У моїх групах була досить велика кількість старих, які чомусь думали, що, якщо вони не зможуть із самого початку повноцінно виконати четверту ритуальну дію, у них ніколи нічого не вийде. Мені доводилося витрачати масу сил і часу на те, щоб переконати їх спробувати робити так, як виходить. Коли ж вони почали просто намагатися максимально наблизитися до необхідної позиції, успіх не сповільнив прийти, і через місяць практики ні в кого вже не виникало проблем з виконанням четвертої ритуальної дії.

- Я пам`ятаю, як у Калькутті одна із груп виявилася майже на дві третини складеною зі старих. Більшість із них не тільки не могли підняти тулуб горизонтально в четвертій ритуальній дії, вони ледве були здатні взагалі відірвати сідниці від підлоги. Інші члени групи - чоловіки й жінки середнього віку і молодь - справлялися із цією ритуальною дією з легкістю, що дуже бентежило старих, що почували себе неповноцінними. Зрештою мені довелося розділити групу на дві частини й проводити заняття окремо для старих і для всіх інших. На першому ж занятті "старшої групи" я розповів, що значення має не ідеальне виконання вправи, а регулярність наполегливих спроб. Я повідомив їм, що сам здатен виконати п`ятдесят повторень четвертого ритуального діям, не відчувши при цьому ні найменшій утомі, що й зробив відразу на їхніх очах, щоб не бути голослівним. А після того додав, що сам я, приступаючи до освоєння цієї вправи, виглядав нітрохи не краще, ніж кожний з них. І вони мені повірили. З того дня ця група стала чи не найкращою по швидкості поліпшення результатів.

- Єдина різниця між молодістю й старістю, здоров`ям і хворобою полягає в розходженні режимів функціонування вихрів. Достатньо привести вихрі в порядок, і старий знову стане молодим.

Ритуальна дія п`ята

Ритуальна дія п`ята- Отже, ми добралися до ритуальної дії п`ятої, - оголосив полковник. - Вихідним положенням для неї є упор лежачи прогнувшись. При цьому тіло опирається на долоні й подушечки пальців ніг. Коліна й таз до підлоги торкатись не повинні. Кисті рук орієнтовані строго вперед зімкнутими разом пальцями. Відстань між долонями - небагато ширше шинини плечей. Відстань між ступнями ніг - така ж.

- Починаємо з того, що закидаємо голову якнайдалі назад нагору. Потім переходимо в положення, при якому тіло нагадує гострий кут, вершиною спрямований вгору. Одночасно рухом шиї притискаємо голову підборіддям до грудини. Намагаємося при цьому, щоб ноги залишалися прямими, а прямі руки й тулуб перебували в одній площині. Тоді тіло буде ніби складеним навпіл у тазостегнових суглобах. От і все. Після цього повертаємося у вихідне положення - упор лежачи прогнувшись - і починаємо все спочатку.

- Через тиждень практики ця ритуальна дія стає чи не найпростішою з п`яти. Коли ви повністтю її освоїте, намагайтеся при поверненні тіла у вихідне положення прогинати спину назад якнайбільше, але не за рахунок граничного згину в попереку, а за рахунок розправлення плечей і максимального прогину в грудному відділі. Не забувайте, однак, що ні таз, ні коліна при цьому підлоги торкатися не повинні. Крім того, уведіть у вправу паузу з максимальною напругою всіх м`язів тіла в обох крайніх положеннях - при прогині й при підйомі в "кут".

Схема подиху в п`ятій ритуальній дії трохи незвичайна. Почавши з повного видиху в упорі лежачи прогнувшись, ви робите глибокий, наскільки це можливо, вдих при "складанні" тіла навпіл. Виходить деяка наближена подоба так званого парадоксального дихання. Повертаючись в упор лежачи прогнувшись, ви робите повний видих. Зупиняючись у крайніх позиціях для виконання напруженої паузи, ви затримуєте подих на кілька секунд відповідно після вдиху й після видиху.

- Скрізь, де мені доводилося викладати ритуальні дії "Ока Відродження", - продовжував свою розповідь сер Генрі, - їх спочатку називали ізометричними вправами. Якась доля істини в цьому є, оскільки один з аспектів їхнього впливу - розтягування тіла, надання йому еластичності й підвищення загального тонусу мускулатури. Але головна мета - не в цьому. Ключовий ефект "Ока Відродження" - у його впливі на динамічні характеристики вихрів тонкого тіла.

- У молодої здорової людини динамічні характеристики всіх семи головних вихрів однакові й гармонійно співвідносяться з такими ж характеристиками другорядних вихрів. У тонкому тілі звичайної людини середніх років основні вихри обертаються по-різному, гармонія між ними порушена. Про гармонію між основними й другорядними вихрами в цьому випадку вже не може бути й мови. Це, до речі, є основною причиною порушення обмінних процесів, що веде до сольового дисбалансу й різних хвороб суглобів. Подальша неузгодженість динамічних характеристик вихрів і втрата ними енергії призводять до розвитку серйозних паталогій і старечих змін фізичної частини організму людської істоти.

* * *

<<попередня початок наступна>>